ПОЛІТ НА ПОВІТРЯНІЙ КУЛІ…
Для одного це стає особистим подвигом, подоланням внутрішніх страхів та бар’єрів, для іншого – цікавою пригодою, для третього – надзвичайно романтичною подією, бажаним подарунком, надзвичайним захопленням. До речі, для невеликого кола людей в Україні – це ще й спорт.
Треба сказати, що Україна розпочала не так давно розвивати цей такий надзвичайно цікавий вид спорту як повітроплавання.
27-28 жовтня 2007 року саме в Білій Церкві під час Фестивалю повітряних куль відбулися «прем’єрні», тобто показові вильоти повітряних куль, а також змагання досвідчених пілотів. Точок вильоту було кілька, зокрема, в суботу виліт був з красивої галявини дендропарку «Олександрія». Дерева в парку, вкриті яскравими осінніми фарбами та осяяні вечірнім сонцем, стали красивою декорацією для показового шоу аеростатів. Пілоти, гості та «потенційні пасажири» приїхали не лише з Білої Церкви, але й з різних міст – Києва, Чернігова та інших. За їхніми словами, більшість з тих, хто хоч раз піднявся в небо, хоче це зробити знов і знов, тому з різних міст з’їжджалися все одно (кликали друзі, колеги, знайомі), хоча не були впевнені, що буде можливість політати.
Більшість спостерігала за польотами з землі. А ті, хто полетів, насправді зовсім не пожалкували: адже велике задоволення – спостерігати красу Білоцерківщини, парку «Олександрія» та місцевість безпосередньо з повітряного апарату.
Журналісти газети спілкувалися із головою Київського повітроплавного товариства Олексієм Пархоменком, який розповів, що планів щодо проведення фестивалів, акцій, шоу дуже багато: «Особисто я повітроплаванням займаюсь з 1998 року, тобто майже 10 років. Також довгий час я й мої друзі, колеги, хто також брав участь в організації Фестивалю повітряних куль в Білій Церкві, є членами Федерації повітроплавання України. А для того, щоб робити щось конструктивне і нове, треба створювати свою організацію й активно працювати! В першу чергу, треба об’єднати людей. Колектив Київського товариства вже давно працює разом, але офіційно зареєстрований лише кілька років. Кілька членів клубу, я в тому числі, закінчили в Києві школу пілотів у 2000 році. Дуже хотілося б, щоб у Білій Церкві з’явилися наші однодумці. Сподіваюся, що цей фестиваль, який діє під егідою Федерації повітроплавання України, привабить багато нових шанувальників. Ми також скористалися допомогою відділу культури Білоцерківського виконкому (керівник відділу І. Міхальченко). Звичайно, хочеться розширити політну зону, адже на території Білої Церкви є умови для проведення більш серйозних заходів, чемпіонатів високого рівня».
… ЖУРНАЛІСТАМ ГАЗЕТИ «КОПЕЙКА» ПОЩАСТИЛО НА СХОДІ СОНЦЯ ПОБУВАТИ У ПОВІТРІ, причому разом із пілотом Владиславом Климентом, членом збірної України з повітроплавання. До речі, він був одним із тих, хто першим познайомився з Білою Церквою й відзначив можливості та багато плюсів для активного розвитку цього виду спорту, хороших перспектив та розгортання інфраструктури.
Надзвичайні враження – від особливої тиші на висоті 450 метрів, від захоплення красою краєвиду, від відчуття польоту, що відчувають лише птахи!) – звичайно, є, але важно описати, і відчути їх краще самому.
Наприкінці фестивалю були урочисто нагороджені переможці змагань, а також відбулася посвята – особливий (хвилюючий і трішки «розбійний»!) процес. Адже кожен, хто вперше піднімається на висоту польоту птахів, отримує спеціальний та індивідуальний диплом з призначенням титулу. З історії повітроплавання відомо, що першим «пілотам» подарували ту територію, яку вони змогли облетіти, але володарями її вони стають лише тоді, коли знаходяться у повітрі. Здавалося б, для чого така ефемерна спадщина? Мабуть, для того ж, для чого купують землі на Місяці, чи то зірки у великому небесному склепінні…
Протягом двох днів над Білою Церквою у різних районах міста мешканці помічали ці «опізнані літаючі об’єкти», із задоволенням спостерігали за ними, фотографували. Добре, коли такі цікаві події стають справжнім шоу. Адже життя стає цікавішим тоді, коли ми самі його таким робимо.
Тепер білоцерківці очікуватимуть нового шоу та спостерігатимуть за небом над Білою Церквою. Хтозна, можливо, в нього піднімуться учасники європейського чи навіть світового чемпіонату?
Наталія Вереснева